Філософія

Минулого тижня тетка зробила вже май більшу, від миття сільнички, роботу – тетка прибрала, нарешті, у великій кімнаті! Чому великій? Бо коли тетка народилася на світ Божий багато років тому, мама з татом вирішили, що на чотирьох чоловік буде трохи замало місця у двох кімнатах, і добудували третю кімнату. Але вийшла вона ду-у-у-у-же велика – по всьому периметру хати. Чому нарешті? Бо тетка прибирала в цій кімнаті ще перед операцією на початку року. А цілу зиму, з метою економії тепла, кімната була зачинена. Якщо тетка і забігала до неї взяти/покласти чисту постільну білизну та рушники, то при цьому визбирувалася як надвір – вбирала шубу, шарфа на голову і теплі чуні на ноги. І то все так по бистрячку, майже бігом, бо зимою і весною дубак був у тій кімнаті немилосердний. І хоча вже на дворі і потепліло, але ніяк тетці руки до тої кімнати не доходили, бо вона і досі закрита більшу частину доби.

А це минулого тижня, оскільки тетка вже набагато краще себе почуває, і вже її пре шось робити в хаті і коло хати, тетка вирішила зробити порядки у великій кімнаті, нарешті. Правда, дуже тетка не увихалася – куфри з шафами і столом не двигала – ще такої аж сили нема, та й не мож’ то наразі робити, але порохи повитирала, пропилосмоктила і підлогу помила.

Але що тетку вразило, то це кількість павутиння: по вуглах, по стінах, на стелі, біля шафів і стільців – просто як у якомусь фільмі жахів. Ще якби тетка зо два-три місяці була нечупарою і не прибирала, то певно би вже тоте павутиння звисало на голову. І головне, павуків нігде не видко – таке враження, що воно само нізвідки матеріалізувалося.

І от, знаєте шо собі тетка надумала? От дивіться: скільки то треба докласти зусиль, аби зробити шось добре, гарне, приємне, а потім інколи ще більше тих зусиль докласти, аби то добре й приємне втримати на плаву. І варто просто нічого не робити – ні зла, ні добра – аби наплодилося зло… А тому, на зло не треба мовчати, думаючи «А, я нічого злого не роблю, воно якось розсмокчеться саме, основне, що Я зла не чиню». А нє, ти зла, може, й не чиниш, але мовчиш на нього. От воно помало і засновує своїм павутинням все навколо, нівелюючи скоєне раніше добро.

Коротше, народ, поки годні киватися, то не будьте такими нечупарами, як тетка. І саме основне – творіть добро, бо зло і так саме плодиться.